Перші мегавати Дністровської ГАЕС живлять енергосистему України
Перші мегавати Дністровської ГАЕС живлять енергосистему України
Дністровська ГАЕС (Чернівецька область) – наймасштабнішийй проект Європи. Наприкінці минулого року тут запустили у дослідно-промисловому режимі перший агрегат потужністю 324 тисячі кіловат, який вже подає електроенергію в загальну мережу. Будівельники готуються до спорудження наступних гідроагрегатів.
Про досягненнями і проблемні питання Дністровської ГАЕС розповідає Сергій ЛІСНИЧЕНКО – генеральний директор ТОВ «Енергопром», генпідрядника будівництва.
- Дністровська гідроакумулююча електростанція загальною потужністю 2268МВт у генераторному і 2947 МВт у насосному режимі була запроектована для регулювання частоти в об'єднаній енергосистемі колишнього СРСР разом із іншими електростанціями цього типу у зв'язку зі спорудженням значних базових потужностей на АЕС та ТЕС в європейській частині Союзу.
Комплекс будівель, споруд та механізмів дністровського гідроакумулятора – справді унікальний проект, якого Європа ще не знала. Унікальність його, зокрема, у тому, що кожен із семи запланованих гідроагрегатів виконує подвійну функцію: насоса ‑ при підніманні води у верхній басейн, і генератора – під час перетворення потенційної енергії води в електричну. Вихід на проектну потужність здійснюється за півтори-дві хвилини. Зрозуміло, що виробництво таких агрегатів не є типовим, тому можна сміливо стверджувати, що гідроагрегат, який запрацював торік на нашій станції, неординарний навіть за світовими мірками. Відрадно, що виготовлений він на наших українських заводах – харківських ВАТ «Турбоатом» та ДП «Електроважмаш». Словом, нам є чим пишатися, є що показати світові.
- Що ще отримає країна з пуском Дністровської ГАЕС, окрім світового визнання своїх інженерно-технічних можливостей?
- Енергосистема України впродовж останніх років більшу частину часу працює ізольовано від інших національних енергосистем (окрім Молдови). До того ж має надто велику частку базових потужностей на АЕС (в окремі місяці вона сягає до 50%), недостатню потужність ГЕС і неможливість використання маневрових потужностей ТЕС. Така ситуація призводить до вимушеного коливання частоти струму в енергосистемі впродовж доби. Інколи величина коливання між піками навантаження і нічними «провалами» становить усі 1,5 Гц при оптимальній величині не більше 0,05 Гц. Це не тільки завдає шкоди споживачам електроенергії, а й призводить до значних перевитрат палива на електростанціях та зниження надійності роботи основного обладнання теплових електростанцій, оскільки воно вимушене працювати в непроектних різкоперемінних режимах.
Але особливу тривогу викликає зниження при такій частоті струму безпеки роботи АЕС, а також вірогідність «розвалу» енергосистеми при аварійному автоматичному відключенні крупної одиниці потужності при відсутності на даний момент резерву на ГЕС. Соціально-економічні збитки від таких аварій важко прорахувати. Щоб забезпечити надійне і ефективне функціонування об’єднаної енергетичної системи держави, і вводяться маневрені потужності, такі як Дністровська ГАЕС.
Значення ГАЕС не тільки у забезпеченні стабільної протягом доби (відповідно до режиму споживання) частоти електроенергії та запобіганні аварійним ситуаціям в енергосистемі. Дністровська ГАЕС дасть значний економічний ефект для країни в цілому та для енергетичної галузі зокрема. Вона генеруватиме дорогу й гостродефіцитну «пікову» електроенергію за рахунок дешевої нічної, а також перебере на себе функції регулювання навантаження в енергосистемі, які виконують сьогодні непристосовані для цього енергоблоки ТЕС. Як наслідок, зменшаться витрати на їх експлуатацію, у першу чергу – на придбання палива та ремонти обладнання. А також забезпечить стабільну роботу атомних електростанцій, зупинки й пуски яких вимагають набагато більших затрат, аніж експлуатація у нормальному режимі.
Станція до того ж може працювати у режимі синхронного компенсатора, коли коректування коефіцієнта потужності здійснюється за допомогою конденсаторів, установлених в енергосистемі, і таким чином дозволить заощадити кошти на їх встановлення й обслуговування.
Врешті, досить вигідно продавати «пікову» електроенергію в суміжні енергосистеми інших держав при переході на паралельну з ними роботу.
- Спорудження таких грандіозних об’єктів завжди впливає на соціальну сферу регіону та його екологію.
- Станція зводиться на межі Чернівецької, Вінницької, Хмельницької областей та Молдови і, можна сказати, принесла у найвіддаленіші від обласних центрів регіони певні блага цивілізації, які ще невідомо коли б тут з’явилися. Завдяки їй постали навчальні, медичні заклади та інші об’єкти соціальної інфраструктури. Навколишні села мають тепер газ, хороші дороги, вуличне освітлення. Адже значний відсоток освоюваних на будові коштів спрямовується на розвиток регіону та Новодністровська, що виник як місто-супутник Дністровського каскаду ГЕС та ГАЕС.
Будівництво дозволяє вирішувати також питання працевлаштування і місцевого населення, і тисяч працівників заводів України, на яких виготовляється обладнання для станції. Щоправда, через призупинення фінансування робіт трудові колективи, що були задіяні безпосередньо на будові і наприкінці минулого року налічували близько чотирьох тисяч людей, сьогодні більш як на дві третини зменшили свою чисельність.
Щодо екології, то серед усіх наявних потужностей, що генерують електроенергію, гідроенергетика вважається найбезпечнішою. Виробництво електроенергії Дністровською ГАЕС, у порівнянні з тепловими та атомними електростанціями, практично не несе загрози довкіллю. Робота її гідроагрегатів супроводжується аерацією, тобто збагаченням води киснем, що позитивно впливає на водні ресурси та річкову фауну.
- З огляду на останні кадрові зміни в «Укргідроенерго», що виступає замовником будівництва, Дністровська ГАЕС має шанс перейти із державної власності до рук приватного капіталу. Активізувалися і компанії, охочі прибрати генпідряд.
- До спроб рейдерських захоплень із залученням народних депутатів, правоохоронних структур «Енергопрому» не звикати. Однак питання генпідряду будівництва Дністровської ГАЕС виходить далеко за межі будь-чиїх корпоративних і приватних інтересів. Воно має державну вагу, адже на кону – енергетична міць і міжнародний імідж країни.
А тому, як мовиться, не за себе – за державу образливо. Інша справа, якби на будову, яка стала нам мало не рідною і за яку ми несемо зараз відповідальність, прийшла потужна будівельна компанія, яка краще за нас здатна зводити гідроенергетичні станції. Але сьогодні такої в країні просто нема. Ми ж маємо значний досвід в цій сфері – за нами не один такий об’єкт (зокрема, і закордоном), маємо всю необхідну техніку, а головне – спеціалістів, яких збирали по всьому світу, запрошуючи з аналогічних будов. Українські фахівці, треба сказати, цінуються скрізь, а світова гідроенергетика переживає нині будівельний бум.
«Енергопром», врешті, без роботи не залишиться – уже є безліч пропозицій на серйозні бізнес-проекти, в тому числі і міжнародні. Але нам не байдужа доля цієї ГАЕС. Залишається сподіватись, що ті, від кого вона залежить, чинитимуть з державницьких позицій.
- Сергію Борисовичу, реанімація будівництва станції та пуск першого гідроагрегату не відбулися б без сприяння попередніх урядів. Як позначиться на подальшій долі ГАЕС зміна керівництва країни?
- Кожна влада покликана приймати рішення задля забезпечення стабільності та добробуту народу. А ми зобов’язані втілювати ці рішення у життя. Президент Віктор Янукович – розсудливий і цілеспрямований політик, добрий господарник, який знає і розуміє, що гідроакумулюючі електростанції вкрай необхідні для забезпечення енергетичної конкурентоспроможності України. Впевнений, що керівництво держави сприятиме продовженню будівництва Дністровської ГАЕС з поетапним введенням в експлуатацію всіх семи її агрегатів.
Сьогодення потребує все більш збалансованих і маневрових енергетичних потужностей, яких вкрай недостатньо. А тому, за великим рахунком, жодна політична ситуація не повинна мати і не має впливу на час, який невблаганно вичерпує залишковий ресурс створених ще радянською владою енергетичних систем
Журналіст
Плитус Віта